NÄITUS // Viktoria Berezina / Ma olen looduses, loodus on minus

Näitus avatakse 18. jaanuaril kell 18:00

ENG and UA below ///

EST ///

Näituse kontseptsioon:
Sõda laastab mitte ainult inimeste materiaalset, vaid ka nende sisemaailma. Sõja põhjustatud kaos õõnestab endaks olemise vundamenti - uskumusi ja arusaamu iseendast ning maailmast, milles elame, jättes meie mõtetesse tühimikud ning hinge haigutava tühjuse. Millega seda täita? Ainult millegi suurema ja sügavamaga... Kunstnik Viktoria Berezina jaoks on selleks loodus. Loodusest on saanud talle lootuse ja inspiratsiooni allikas, mis tervendab haavata saanud hinge ning äratab selle taas elule, nagu looduski ärkab pärast pikka talveund.

Näitusel eksponeeritud kunstiteosed taasloovad inimese tee looduse jõuallikateni. Loodusega suhtlemine on omamoodi teraapia haavatava südame ja rahutu meele jaoks. Loodus tasakaalustab ja tervendab, taastab ja täiendab. Looduse embuses võime heita kõrvale kõik maskid ja rollid ning meie hing võib vabalt hingata, olles kogu ilmaga ühenduses. Loodus lummab meid värvide ja vormide mitmekesisusega, õpetab olema kannatlik ja tähelepanelik, hämmastab meid oma samaaegse keerukuse ja lihtsusega, viies meid tagasi tõelise mina juurde.

Viktoria kodumaa – Hersoni piirkonna maaliline loodus on alati olnud tema jõu- ja inspiratsiooniallikaks. Okupandid laastavad seda aga halastamatult, hävitades ilu ja elu enda ümber, rüüstavad külasid ja linnu, põletavad kaitsealuseid steppe, laastavad Dnepri lammi, Musta mere rannikut ja veekogusid... Kahhovka hüdroelektrijaama tammi õhkamine 2023. aasta suvel põhjustas laiaulatusliku ökoloogilise katastroofi, hävitas ainulaadseid ökosüsteeme ning tekitas korvamatut kahju looma- ja taimemaailmale, sadadele Punasesse raamatusse kantud liikidele. Sealt, kus vene okupant on läbi käinud, on maha jäänud vaid tuhk, kõledus ja lagunemine. Kuid loodus pakatab taas elule – sest loodus ongi elu...

Kunstnik loob näitussaali ainulaadse kollaažimaailma, mis peegeldab inimese ja looduse seoseid, elu haprust ja aja voolavust. Seega sümboliseerib inimkeha alastiolek kollaažides loomulikkust, ja haavatavust. Ja Viktoria mälestused kodumaa armsatest maastikest on tema töödes põimunud muljetega Eesti majesteetlikust loodusest, kus kunstnik praegu elab. Igas puujuures, tüves või lehes on aastatuhandete saladus ja tarkus, mis resoneeruvad loomingulise inspiratsiooni ja rahuliku mõtteselgusega. Kui olete loodusega ühes, tulevad vastused ka kõige keerulisematele küsimustele.

Kunstiteosed avavad uksed uude dimensiooni ja aitavad mõista, et kollaaž ei ole lihtsalt katse koondada killukesi minevikust, olevikust ja tulevikust, vaid võimalus luua kunsti elu enda koostisosadest. Kollaažide loomine on seotud inimliku olemusega, sest mälestustest ja unenägudest, emotsioonidest ja kogemustest kujuneb meie isiksus.

Kunstnikust:
Viktoria Berezina on sündinud 1994. aastal Ukrainas, Hersoni linnas, muusikute loomingulises perekonnas. Ta on vabakutseline kunstnik, graafiline disainer, kunstifestivali "Mycelium" kaasasutaja ja korraldaja. Ta on lõpetanud Hersoni kunstikooli, disainilütseumi ja Hersoni riikliku tehnikaülikooli disainiteaduskonna graafilise disaini eriala. Ta töötab selliste suundadega nagu: kollaaž, digitaalne kollaaž, graafika. Ta on osalenud erinevatel näitustel Ukrainas, Eestis, Sloveenias, Poolas, Rootsis, Saksamaal, Austrias ja USA-s.

Tema lemmikteemad kunstis on eraldatus, endasse süvenemine, mõtisklused sündmustest, mida inimkond on kogenud. Mõnikord on see justkui põgenemine reaalsusest, salauniversumisse, kuhu ta avab ukse, mida jagab heameelega ka vaatajaga. Tema läbielatud kogemused muutuvad pidevalt, mida ta omakorda vahendab publikule kollaažikunsti kaudu.

ENG ///

Exhibition concept "I am in Nature, Nature is in me"

War devastates not only the material but also the inner world of a person. The war-caused chaos undermines the very foundation of the self: beliefs and perceptions about ourselves and the world we live in, leaving gaps in our thoughts and emptiness in our souls. What to fill it with, to restore integrity? Only with something greater and deeper than yourself... For the artist Viktoria, it is nature. It has become the source of hope and inspiration that heals the wounded soul and awakens life, as if after a long winter.

Artworks re-create the journey of an individual to the source of strength in nature, a unique individual's path to tranquility and understanding. Interacting with nature is therapy of a kind for a vulnerable heart and restless mind. Nature balances and heals, restores and replenishes; in its embrace, we have the luxury to cast aside any masks or roles – and our soul breathes freely, uplifted by the sense of unity with the entire world. Nature fascinates us with a variety of colors and forms, teaches us to be patient and observant; astonishes us with its simultaneous complexity and simplicity – and, like a mother deity, takes us back to our true selves.

The picturesque nature of the artist’s homeland – the Kherson region – has always been her source of strength and inspiration. However, occupiers are ruthlessly devastating it today, destroying the beauty and all life around them – plundering villages and cities, burning reserved steppes, mining the Dnieper floodplains, the coast and waters of the Black Sea… Demolition of the Kakhovka Hydroelectric Power Station dam in the summer of 2023 was a cynical act of ecocide that caused a large-scale ecological disaster, destroyed unique ecosystems, and caused irreparable harm to the animal and plant world, hundreds of Red Book species. Where the Russian occupier has passed, only ashes, desolation, and decay remain. But nature after all spouts back to life – because nature is life itself...

In artworks, the artist creates a unique world of collage that reflects the connection between humans and nature, the fragility of life and the fluidity of time. Thus, the nakedness of a human body in collages symbolizes naturalness, vulnerability, and reset. And Viktoria's memories of the lovely landscapes of her homeland are intertwined in her works with impressions of the majestic nature of Estonia, where the artist currently lives. Every tree root, every pebble or leaf holds a mystery and wisdom of millennia, that resonate with creative inspiration and serene clarity of thought. When you are at one with nature, there come the answers to the most complex questions, to each their own.

Аrtworks open doors to a new dimension and help realize that collage is not just an attempt to piece together fragments of the past, present, and future, but an opportunity to create art from the constituent parts of one's own life. Creating collages is hardwired to the very human nature, because from memories and dreams, emotions and experiences our memory and personality are being crafted.

About the artist:
Viktoria Berezina was born in 1994 in a creative family of musicians in the city of Kherson, Ukraine. She is a freelance artist, graphic designer, co-founder and organizer of the “Mycelium” art festival. She graduated from the Kherson Art School, Lyceum of Design and Kherson National Technical University, Faculty of Design, Specialty - Graphic design. She works with such directions as: collage, digital collage, graphics. She took part in various exhibitions in different countries: Ukraine, Estonia, Slovenia, Poland, Sweden, Germany, Austria, America.

Her favorite themes in the art are seclusion, immersion in herself, immersion in the space in which she is, reflections on the events that humanity has experienced and is experiencing. Sometimes it is an escape from reality, into a secret universe, into which she opens the door and shares with the viewer. Her lived experience is constantly transformed, reinterpreted and appears in the world in the form of collage art.

UA ///

Концепція виставки
"Я в Природі, Природа в мені"

Війна спустошує не лише матеріальний, а й внутрішній світ людини. Породжений війною хаос руйнує саму основу нашого «я» – переконання й уявлення про себе та світ, залишаючи прогалини в думках і порожнечу у душі. Чим заповнити їх, щоб повернути собі цілісність? Тільки чимось, що більше і глибше за тебе самого... Для художниці Вікторії це – природа. Саме вона стала для мисткині джерелом надії і натхнення, що зцілює зранену душу й пробуджує життя, неначе після довгої зими.

Роботи відтворюють подорож людини до джерела сили у природі, неповторний шлях особистості до умиротворення та розуміння. Зустріч із природою – своєрідна терапія для вразливого серця і неспокійного розуму. Природа врівноважує і зцілює, відновлює і наповнює; в її обіймах маємо розкіш відкинути будь-які маски чи ролі – і душа наша дихає вільно, піднесена відчуттям єдності з цілим світом. Природа зачаровує розмаїттям кольорів та форм, вчить бути терплячим та спостережливим; приголомшує складністю і простотою водночас – і, немов богиня-матір, повертає нам себе справжніх.

Мальовнича рідна Херсонщина завжди була для художниці місцем сили й джерелом натхнення. Однак сьогодні окупанти безжально її спустошують, знищуючи красу і все життя довкола – плюндрують села і міста, палять заповідні степи, мінують дніпровські заплави, узбережжя і води Чорного моря… Підрив дамби Каховської ГЕС влітку 2023 року – цинічний акт екоциду, що спричинив масштабну екологічну катастрофу, згубив унікальні екосистеми, завдав непоправної шкоди тваринному й рослинному світу, сотням червонокнижних видів. Там, де пройшов російський окупант, лишається лиш попіл, пустка і занепад. Але природа зрештою оживає, проростає – бо ж вона і є саме життя…

В роботах художниця створює унікальний світ колажу, що віддзеркалює зв'язок людини і природи, тендітність життя та плинність часу. Так, нагота людського тіла в колажах символізує природність, обнулення, вразливість. А спогади Вікторії про милі серцю пейзажі рідного краю переплітаються в її творчості зі враженнями від велично-чарівної природи Естонії, де мисткиня наразі живе. Кожен корінь дерева, кожен камінчик і листок зберігають в собі таємницю та мудрість тисячоліть, що озиваються творчим натхненням та спокійною ясністю думки. Наодинці з природою, приходять відповіді на найскладніші запитання, в кожного – свої.

Роботи відкривають двері у новий вимір і допомагають усвідомити, що колажування – це не просто спроба склеїти фрагменти минулого, сьогодення та майбутнього, а можливість створити мистецтво зі складових частин свого власного життя. Творити колажі – закладене в самій людській природі; адже зі спогадів і мрій, емоцій і подій формується і пам'ять, і особистість.